Вплив воєнного стану на життя та добробут українців

Tatiana F
Засідання кабінету міністрів
Обговорення режиму воєнного стану
Зображення: MyCredit.in.ua

26 листопада Верховна Рада України прийняла постанову про введення в деяких адміністративно-територіальних одиницях України (а саме – Вінницькій, Донецькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Херсонській областях та внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії) режиму воєнного стану терміном на 30 днів з 28.11.2018 по 28.12.2018 року. Президент Петро Порошенко підписав закон про затвердження указу "Про введення воєнного стану в Україні". Про це повідомив його прес-секретар у Twitter.

Закон про воєнний стан набуде чинності у середу, 28 листопада, близько 14 години. Як пояснив раніше Парубій, після того як він і президент підпишуть документ, закон надрукують у газеті "Голос України" – адже це обов'язкова умова набуття документом сили. Спікер додав, що заради публікації цього закону буде випущено екстрений випуск газети.

Безумовно, такий розвиток подій викликав загальний резонанс, оскільки дане політичне рішення вносить свої корективи у життя та добробут українців та юридичних осіб. Сайт MyCredit.in.ua вирішив розібратися з наслідками таких корективів.

Режим роботи окремих підприємств

Одразу варто сказати, що ряд українських підприємств відзначили, що введення воєнного стану не вплине на їх роботу, серед них – ПриватБанк, Ощадбанк, Укрпошта та інші. В «Борисполі» також заявили про роботу аеропорту згідно штатного розкладу, однак цілком очікуваним є невелике підвищення вартості перельотів за рахунок збільшення вартості страховки рейсу (не більше 1% від вартості квитка). А ось Укрзалізниця заявила про готовність перевести роботу з/д транспорту на воєнний режим, а значить цілком можливими стануть зміни у розкладі руху поїздів під потреби військових. Окрім того, у випадку блокування Керченського проливу Росією, підприємці можуть понести зайві витрати у зв'язку з переорієнтацією вантажопотоку в інші порти.

Економіка та валюта

Введення воєнного стану однозначно є фактором дестабілізації економіки держави, в першу чергу, це стосується будь-яких інвестиційних планів (як іноземних інвесторів, так й інвестиційних рішень самих українських компаній). Цілком очікуваним є падіння гривні на міжбанку та падіння вартості акцій великих українських компаній на зарубіжних фондових біржах. Хоча варто відзначити ймовірну валютну інтервенцію Нацбанку (викиду валюти на ринок) у випадку загрози девальвації гривні. Також варто звернути увагу на те, що поки ще київський офіс МВФ не бачить причин щодо призупинення співпраці з Україною.

Туризм

На сьогодні відсутні будь-які офіційні дані про можливе скасування безвізу для українців, а значить, інвестиції у мандрівки є непоганою ідеєю. Однак, варто утриматись від туристичних мандрівок військовослужбовцям резерву першої черги, а також варто бути готовим до скасування рейсів транспортних засобів. Окрім того, цілком ймовірним є посилення огляду особистих речей, багажу та транспорту при проходженні митного контролю.

Виконання договірних зобов'язань

Безумовно, введення воєнного стану варто розглядати як форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили, тобто надзвичайну і невідворотну, згідно ч.2 ст. 218 ЦК України і ч.1 ст. 617 ЦК України). Однак, між порушенням договірних зобов'язань та настанням форс-мажорних обставин обов'язково має бути причинно-наслідковий зв'язок. Зрозуміло, що форс-мажорні обставини не звільняють боржника від виконання зобов'язань за договором, проте звільняють його від сплати неустойки та відшкодування збитків, передбачених договором та законодавством України (ч.3 ст. 550 ЦК України).

Окрім того, Податковим кодексом України передбачена можливість відстрочки грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, а також передбачена можливість списання безнадійного податкового боргу (п.п.100.5, 101.1, 100.2.4 ПК України). Перебіг строків зарахування виручки від експорту на валютні рахунки підприємства або строків здійснення імпортних операцій за зовнішньоекономічними договорами може бути призупинений, точно так, як і перебіг строків розрахунків за такими договорами на весь час існування форс-мажорних обставин (згідно ст. 6 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 року). У випадку, якщо пред'явленню позову заважали форс-мажорні обставини, перебіг строку позовної давності також зупиняється (п.1 ч.1 ст. 263 ЦК України). Нагадаємо, що наявність форс-мажорних обставин, як правило, підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України (згідно ст.3 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року).

Що стосується виконання зобов'язань за договорами на надання туристичних послуг, в разі закриття кордонів або неможливості виїзду автотранспорту у зв'язку з воєнним станом, туроператор не зобов'язаний повертати гроші. Але за умови, що туроператор не вніс приймаючій стороні (готелю, авіакомпанії, перевізнику) попередню оплату, турист може звернутися до нього за компенсацією і отримати повернення сплачених коштів. У разі небажання туроператора розглядати можливість компенсації або його ухиляння від відповіді на це питання, можна скористатися послугами адвоката.

Права громадян

Попри запевнення Президента України про те, що права громадян не будуть обмежені за умови відсутності наземної загрози Нацбезпеці країни з боку Росії, ми все ж нагадаємо, що відповідно до ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. українцям, які проживають або перебувають в областях, де введене військове становище, варто бути готовим до тимчасового обмеження прав і свобод громадян України, а також прав і законних інтересів юридичних осіб військовим командуванням спільно з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування або самостійно, включаючи:

  • впровадження трудової повинності для працездатних осіб (в т.ч. для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що виникли в період дії воєнного стану);
  • використання потужностей і трудових ресурсів підприємств усіх форм власності для потреб оборони (в т.ч. проведення змін у їх виробничій діяльності та ін.);
  • примусове відчуження майна, що знаходиться в приватній або комунальній власності для потреб держави;
  • впровадження комендантської години;
  • обмеження свободи пересування громадян та руху транспортних засобів;
  • впровадження перевірки документів та огляду особистих речей, транспорту, багажу, житла громадян;
  • заборона проведення масових акцій (в т.ч. мітингів, мирних зборів і т.д.);
  • заборона або обмеження вибору місця перебування або проживання громадян, тощо.

Незважаючи на все це, законодавство України передбачає неприпустимість використання правового режиму воєнного стану для захоплення влади і порушення прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Крім того, законом також передбачено можливість відшкодування в судовому порядку збитків, завданих під час дії воєнного стану або повернення майна, яке збереглося (згідно ст. 22, 23 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р.).

Таким чином, можна зробити висновок, що введення воєнного стану безумовно здійснює негативний вплив на життя і добробут фізичних і юридичних осіб, які проживають і перебувають в Україні, однак, є необхідним оборонним інструментом для забезпечення своєчасного відбиття зовнішньої загрози країни.

Ми писали про те, що Зеленський: Податкові канікули іноземним інвесторам. Президент України Володимир Зеленський на World Economic Forum в Давосі, Швейцарія заявив:

Читати також