Тепер це можливо! В українців є шанс стягнути борги від влади

Ірина
Терези правосуддя
Терези правосуддя
Зображення: MyCredit.in.ua

Тема боргів комунальних підприємств зараз актуальна як ніколи. І на практиці виникають питання, хто ж повинен нести відповідальність перед кредиторами в разі відсутності грошових коштів у таких підприємств.

Українським муніципалітетам і міським радам більше не вдасться відкрутитися від боргів своїх компаній – комунальних підприємств, їм доведеться платити, як тільки буде доведена їх вина в банкрутстві.

Таке рішення прийняла Велика палата Верховного суду у справі №5023/4388/12. Ситуація виникла в Харківській області. Лозовська міська рада вилучила 94% всього майна зі свого КП «Комбінат комунальних підприємств».

Скинути на компанію всі борги і вивести основні активи давно відома схема

Запускається процедура банкрутства, щоб не розраховуватися з кредиторами. Але на цей раз попався професійний арбітражний керівник, який довів, що саме міська рада винна у фінансових проблемах «Комбінату комунальних підприємств». А значить місцева влада, а не комбінат, повинен розраховуватися з кредиторами.

Ліквідатор подав заяву, в якому він просив стягнути з міської ради Харківської області заборгованість за грошовими зобов'язаннями (кредиторську заборгованість) КП згідно з реєстром, затвердженим ухвалою суду від 29 вересня 2016 року в сумі 242 169,3 грн. В обґрунтування заявлених вимог ліквідатор вказав, що місцева рада фактично збанкрутувала комунальне підприємство. Суд погодився з висновком суду першої інстанції, який вказав, що міська рада прийняла нераціональне рішення про вилучення активів підприємства відповідача та передала ці активи третім особам; результатом цього вилучення активів стало різке погіршення фінансового стану комунального підприємства і нездатність здійснювати статутну діяльність, що призвело до виникнення наведеної вище заборгованості.

Велика палата, на мій погляд, прийняла революційне рішення, – підкреслив юрист компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

При таких обставинах місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що засновник підприємства-боржника – міська рада відповідно до частини п'ятої статті 25 Закону про банкрутство (у редакції, чинній на момент визнання комунального підприємства банкрутом), норм Цивільного кодексу України (далі – ГК України) та частини сьомої статті 77 ЦК України несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, оскільки у підприємства відсутні кошти для проведення розрахунків, а виявлене ліквідатором майно знаходилось в оперативному управлінні та не може бути включено до складу ліквідаційної маси банкрута.

Що ж це означає для простих українців?

В історії з банкрутством банку «Хрещатик» було виведено з рахунків близько 800 млн грн Київської міськадміністрації. Столичний муніципалітет буквально засудив цю фінустанову до банкрутства, і повинен відповідати за нього перед кредиторами. У нас уже близько десятка великих вкладників, які прагнуть стягнути з КМДА свої депозити понад 200 тис грн. Нове рішення БП-ВС допоможе їм в цьому. Упевнений, що після нашої перемоги, Київську владу завалять позовами, і це будуть заздалегідь виграшні справи, – підкреслив Ростислав Кравець.

Таким чином місцеві ради втратили основний інструмент, яким вони користувалися, з метою не повертати борги. Юристи дуже задоволені настроєм в судах і обіцяють залучати до відповідальності й інші влади на місцях.

Ми писали про те, що Прострочені валютні кредити: нові умови реструктуризації боргів. Ще до кризи 2008 року і до стрибка курсу долара у 2014 році українці активно оформляли валютні кредити, іпотеки. Ставки за такими кредитами, наприклад, ще у 2007-му були на рівні менше як 4% в рік.

Читати також