В наших останніх розповідях про введення грошової реформи, в період з другого по шістнадцяте вересня 1996 року, основною темою були купюри, а ось копійки ми випустили з уваги спеціально для того, щоб розповісти про них більш детально, виділивши для цього цілу тему.
Отож, відповідно до Указу Президента України та статей 99 і 102 Конституції України, в обіг введено нову Національну валюту гривню, а також її соту частину – копійку.
Перші монети України
Випускались монети номіналами у 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок та 1 гривні. Почали карбувати українські копійки ще в 1992 році на Луганському машинобудівному заводі та в Італії. На італійських монетах зазначено 1992 рік випуску. Відрізняються вони від українських лише матеріалом. Наприклад, монети номіналом у 1 та 5 копійок в Італії, на відміну від вітчизняних із нержавіючої сталі, випускались із нікельованої сталі, а монети 10 та 25 копійок – із нікельованої латуні (в нас – із латуні).
Розпочинаючи з 2000 року монети почали карбуватись в Києві на монетному дворі Національного банку України, а з 2001 року на аверсі всіх монет, під орнаментом з колосків та дубового листя, з'явилася емблема того ж Монетного двору НБУ.
Опис монет
На аверсі (лицевий бік) монети було зображено малий герб України – Тризуб, який огортають з обох боків дубові листки з колоссям пшениці. Над зображенням розміщений напис «УКРАЇНА», а під ним – рік карбування. Так, саме цей бік прийнято вважати аверсом української копійки, хоча більшість вважає навпаки. Відповідно, на реверсі – зображено цифрове позначення номіналу, а під ним випуклий до низу напис «копійки». Все це огорнуто стилізованим вінком з листя та ягід калини. По колу монети обрамлені суцільним випуклим ободком. Гурт (торцева сторона монети) в залежності від номіналів буває гладкий (1, 2 копійки), рифлений (5, 10 копійок), або ж із секторним рифленням (25 та 50 копійок). На гурті однієї гривні вирізьблено буквене вказання номіналу, а також число, що вказує рік карбування монети. А на реверсі – цифра «1», з обох боків якої симетрично розміщено орнамент зі стилізованого зображення гілок та плодів трикутної форми, нижче якої напис «ГРИВНЯ».
Різновид монет
Звичними для нас є розмінні монети. Це ті, що трапляються у повсякденному житті. Випущені вони масовим тиражем для обігу та функціонування на території України. Окрім них, бувають також пам’ятні, ювілейні та інвестиційні монети. Між пам’ятними та ювілейними є певна схожість. Перші - це монети викарбувані на честь конкретних подій чи діячів, а другі – на честь відзначення ювілейних дат. Найціннішими є інвестиційні – це вагові монети з дорогоцінного металу (срібло, золото, поєднання срібла та золота), для інвестування та створення особистого фонду заощаджень (тезаврації). На відміну від звичайних монет, пам'ятні та ювілейні мають обмежений тираж та підвищену якість карбування.
Матеріал
Монети номіналом 1 та 5 копійок випускались з нержавіючої сталі, монета у 2 копійки – до 1996 року карбувались із сплаву алюмінію, а з 2001 року – із тієї ж нержавіючої сталі. 10, 25, 50 копійок та 1 гривня до 1996 року були латунними, з 2001 року – вони випускались із сплаву алюмінію та бронзи, а в період 2013-2014 року – карбування відбувалось із низьковуглецевої сталі з гальванічним покриттям латунню (окрім 1 гривні).
Ювілейні та пам’ятні монети випускались із сплаву алюмінію та бронзи, із мідно-нікелевого сплаву (мельхіору – до 1997 року та нейзильберу – після 1998 року), а також срібла, золота та поєднання цих дорогоцінних металів – так звані біметалеві монети (з двох різних металів). Окрім цього, менш дорогі біметалеві монети випускались у варіанті сплаву нікелю та нордіку (сплаву чотирьох металів) – різновидності алюмінієвої бронзи, з якого випускають монети Євросоюзу.
За час існування Банкнотно-монетного двору НБУ, було випущено 429 недорогоцінних пам’ятних та ювілейних монет, 6 біметалевих, 301 срібна та 49 золотих різновидів монет, кожна з яких була приурочена певній історичній особі, місту чи події.
Автор розмінних монет
Художником усіх розмінних монет є уродженець села Нова Басань, що на Чернігівщині – Василь Іванович Лопата. Український художник та прозаїк, член Національних спілок художників та письменників України, Народний художник України. Саме він став автором оформлення таких звичних для ока українських монет та окремих гривневих купюр: портрети, пейзажі, орнаменти (1991 рік).
Інфляція
В результаті знецінення гривні значимість копійок найдрібнішого номіналу ставала все менш необхідною. Постійний ріст цін врешті решт зробив свою справу і в 2011 році Національний банк України оголосив, що монети номіналом 1 та 2 копійки не є «мірою вартості», оскільки собівартість карбування таких монет коштує до 16 копійок. Подібна ситуація була й з 5 копійками. Та й дійсно, копійки в обігу практично не застосовувались, а використовувались не за призначенням, одним словом – осідали в «скарбничках» пересічних громадян. Проте, пропозиція вилучити їх з обігу пролунала аж через чотири роки. Та зробити це виявилось не такою простою задачею… Рішення було озвучене у проекті постанови «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів»: «Припинити карбування монет номіналами 1, 2, 5 копійок (оскільки вони припинили відігравати істотну роль у розрахунках населення за товари та послуги) та монет номіналом 25 копійок (оскільки у разі відсутності монет номіналами 1, 2 та 5 копійок 25 копійок не будуть розмінюватися 10 копійками)».
Нова ера українських монет
В поточному році Нацбанк вже презентував нові обігові монети номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень. Ці монети призначені для того, щоб з часом замінити банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу. Вони вводитимуться поетапно: 1 та 2 гривні вже з'явилися і з 27 квітня багато хто з нас вже міг спостерігати їх у власних гаманцях, натомість монети номіналом 5 та 10 гривень планується ввести в обіг протягом 2019-2020 років…
