Українські компанії, які приймають від клієнтів оплату картками через POS-термінали, домовляються з банками про заміну статусу таких платежів з торговельного еквайрингу (платежі юрособі або ФОП) на платежі фізособі. Для користувачів це може обернутися несподіваною комісією в 4% при оплаті товарів або послуг карткою з кредитними грошима.
Олег Горохівський, один із засновників Monobank, днями описав цю нездорову тенденцію в Facebook.
Банки, що випускають картки, заробляють при транзакціях в магазинах відшкодування, яке їм надсилає Visa або MasterCard (інтерчендж) і тим самим для клієнтів власників картки такі оплати проходять без комісій. У випадках транзакцій між фізособами таких відшкодувань немає і основні гравці (Приват, Ощад, Альфа, Monobank) беруть комісії з клієнтів при оплаті в рахунок кредитних коштів, а деякі банки беруть комісії і при переказах в рахунок особистих коштів. Для клієнта ця комісія несподівана, так як він не звик платити комісію при покупках в магазинах. Але для нас ця транзакція виглядає як звичайний p2p платіж. Ми не можемо не нарахувати тариф, не даємо клієнтам кешбек, а клієнти побоюються платити карткою, так як якась ще точка придумає таку схему нікому не зрозуміло. Держава від таких транзакцій, швидше за все, не отримує податки, так як фізособи, які використовуються в схемі, весь час змінюються і виручку, мабуть, не декларують.
Трохи цифр
За словами Горохівського, продавці товарів і послуг платять еквайрингу комісію (комісія з оплат через POS-термінали) банкам в розмірі 2%. Зараз економіка платежів в POS-терміналах виглядає так: 1,8% йде банку-емітенту картки, 0,2% – банку, який поставив термінал. Якщо одержувач – фізособа, а не компанія, то банк, який встановив термінал, отримує 0,2%, а емітент – ні, зате користувач платить емітенту комісію за переказ p2p (4%).
Як економить продавець?
Наприклад, компанія використовує термінали банку А, і платить йому 2% еквайрингової комісії, з неї банк А заробляє 0,2%, решту віддає банкам емітентам-карток. Але компанія може домовитися з банком Б, поставити його термінали, в яких платежі будуть оброблятися як p2p. Тоді банк, який встановив термінали, отримає 0,2%, банк-емітент за торгову транзакцію не отримає нічого – компанія заощадить 1,8%, але клієнт заплатить емітенту комісію за p2p-платіж з кредитних коштів.
У ПриватБанку коментують подібну ситуацію
Клієнти оформляють замовлення в інтернет-магазинах техніки з опцією оплати накладений платіж і доставкою через компанію «Нова Пошта». Через те, що транзакція оплати товару накладеним платежем сформована банком-еквайром як переказ з картки клієнта на картку іншої фізособи (підприємця), клієнт оплачує суму комісії за накладений платіж на користь Нової Пошти, так і суму банківської комісії за переказ зі своєї картки на картку іншого українського банку..
Таку систему називають неприпустимою та уповільнюючою розвиток cashless в Україні
ПриватБанк розіслав повідомлення про те, що з 14 грудня будуть відхиляти такі операції, якщо платіж зачіпає кредитні кошти клієнта. Monobank в свою чергу прийняв аналогічні заходи – вони будуть блокувати такі платежі з 17 грудня.
Нова Пошта відповіла на звинувачення Приватбанку і monobank
Компанії «Нова Пошта» та «ПОСТ ФІНАНС» не беруть додаткових комісій з клієнтів. Ми ведемо свій бізнес в умовах чесної і відкритої конкурентної боротьби, цінуємо і дорожимо кожним клієнтом. Коли клієнт розраховується за наші послуги за рахунок кредитного ліміту, можливо зняття комісії на умовах банку, який надав кредит і видав картку.
Що стосується проведення транзакцій між фізособами, то це законно, як з точки зору законодавства України, так і з точки зору міжнародних платіжних систем Mastercard, Visa. Ми неодноразово зверталися до банків-емітентів про скасування комісії з клієнта. Частина банків скасувала дану комісію, частина банків, на жаль, ні.
