Історія української валюти. Екскурс в історію. Частина 1

Ірина

Усі добре пам’ятають перехід від радянського рубля до першої української валюти після розпаду СРСР, так званого «купона» або, більш звичного – «карбованця». Коли перестав існувати Союз, для всіх республік, які входили до його складу, виникла нагальна потреба введення власних грошей, адже звичний рубль став неідентифікованою валютою як по національних, так і по територіальних мірках. Оскільки процес введення в обіг нової грошової одиниці справа клопітлива та довготривала, тому новостворена українська влада не мала іншого виходу, аніж запровадити тимчасову валюту, щоб мати час паралельно впровадити необхідні економічні реформи, і як наслідок мати можливість надалі ввести основну валюту.

Функції купонів

Українські купони, на відміну від звичного визначення цього терміну (обрізна частина облігації, або іншого цінного паперу певного номіналу для виплати відсотків) носили характер національної валюти. Саме тому вони мали відповідний курс щодо рубля, вільно конвертувалися в іншу валюту та виконували всі функції основних грошей держави.

Зовнішній вигляд

Усі купюри зразка 1991 року були ідентичних розмірів, з однаковими зображеннями. Відрізнялись вони тільки кольором та номіналом. На лицевій стороні банкнот було зображено фрагмент пам'ятника засновникам Києва, на зворотній - Софійського собору столиці України. Випущені вони були у Франції. На них не було ані підпису Голови Нацбанку, ані серійного номера. Купони були випущені в тих же номіналах, що й радянський рубль: 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100. Можливо, це було зроблено для того, щоб не обтяжувати людей незвичними номіналами грошей, а можливо комусь просто забракло фантазії щось змінити. Щоправда, інфляція змусила купюри номіналом від 1 до 50 вилучити з обігу вже в жовтні 1994 року, як ті, що не актуальні.

 

Купюри таких номіналів, як 100, 200, 500 і 1000, що вводились у 1992 році, та 2000, 5000 – 1993 року, були вже більш досконалими. На лицевій стороні був зображений пам'ятник засновникам Києва — братам Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либідь, а на звороті – Софійський собор, фігурне коло на вільному від друку місці, навколо якого був фон темно-сірого, а згодом й зеленого кольору. Згодом, випускаються купюри номіналом 10 000, 20 000, 50 000, 100 000. Щодо зовнішнього вигляду, то купюри стали дещо більшими. На лицевій стороні було зображено пам'ятник Володимиру Великому в Києві, на зворотній - будівля Національного банку України. В 1994 році Національний Банк випускає купюри 200 000, 500 000 та 1 000 000. Вони стають значно приємнішими для ока, але не для гаманця, адже після 1 вересня 1995 року найдрібнішою купюрою купона стає 1000.

 

За ці роки інфляція набирає таких обертів, що ми з Вами вперше і, надіюся, востаннє стаємо мільйонерами...

 

Термін функціонування

Історія перших українських банкнот часів незалежності налічує понад п’ять з половиною років, хоча й планувалося, що вони проіснують не більше шести місяців. Введено їх було 10 січня 1991 року, а проіснували вони аж до 17 вересня 1996 року.

Призначення

Основною функцією карбованця був захист від інфляції коштів громадян, що залишились в них на руках, а також захист споживчого ринку України від зовнішніх негативних факторів.

Результат

Завдяки введенню в обіг «Купону» уряд нарешті одержав можливість контролювати підвладну територію, а також товарний та грошовий обіг в ній. А через два роки він став обертатися в готівковому й безготівковому оборотах і фактично витіснив з каналів обігу України російський рубль. Проте, весь цикл формування цін на продукцію на вітчизняному ринку здійснювався в звичному - рублевому просторі, а купон з'являвся лише на споживчому ринку. Тим не менш, за час свого існування він об’єднав усе господарство країни, дещо ослабивши контроль з боку колишнього Центру.

Історія української валюти. Екскурс в історію. Частина 2

Ми писали про те, що ТОП 3 країни, куди Українці відправляють свої гроші. Після того, як НБУ пом'якшив вимоги по переказах грошових коштів за кордон за допомогою e-ліміт (скасувавши ліцензії), з'явилася можливість підвести деякі підсумки.

Читати також